top of page
Фото автораПавло "Крук" Відьмак-Програміст

Вікно Овертона: технологія як легалізувати що завгодно в суспільстві


Джозеф П. Овертон (Joseph Overton) (1960–2003), старший віце-президент Макінського центру публічної політики - США.

Овертон - американський електроінженер і юрист, сформулював модель зміни уявлення проблеми в громадській думці, посмертно названу "Вікном Овертона". Джозеф Овертон створив діючий інструмент впливу на маси, він описав схему, як абсолютно чужі суспільству ідеї можуть бути підняті з дна аморальності громадського суспільства, відмиті, причепурені і, зрештою, законодавчо закріплені. Відповідно до "Вікна Овертона", для кожної ідеї або проблеми в суспільстві існує так зване "вікно можливостей". У межах цього вікна ідеї можуть або не можуть широко обговорюватися людьми, відкрито підтримуватися, пропагуватися, намагатися закріпитися законодавчо. Вікно рухають зацікавлені особи, змінюючи тим самим амплітуду можливостей, від стадії «немислиме», тобто абсолютно вороже суспільній моралі, маніпулювання від повністю огидне, до стадії «актуальна політика», тобто вже обговорене широким загалом, прийняте масовою свідомістю і закріплене в законах, тобто, все що огидне суспільству за досить короткий період часу можна легалізувати і узаконити. Як приклад роботи вікна Овертона ви бачите легалізацію одностатевих шлюбів та право одностатевими усиновлювати дітей.

При цьому, "Вікно Овертона" - це не промивання мізків як таке, не ІПСО, а технології більш тонкі і дороговартісні. Ефективними їх робить послідовне, системне застосування зацікавленими особами і непомітність для суспільства - жертви самого факту впливу. Нижче на прикладі буде показано як працює вікно Овертона, як крок за кроком суспільство починає спершу обговорювати щось неприйнятне, потім вважати це доречним, а зрештою примириться з новим законом, який закріплює і захищає колись немислиме та шкідливе для суспільства.

Візьмемо для прикладу щось абсолютно неприйнятне для суспільства. Наприклад, канібалізм, тобто ідею легалізувати право громадян на поїдання один одного. Досить жорсткий приклад?

Але усім очевидно, що прямо зараз нема можливості розгорнути пропаганду канібалізму - суспільство стане дибки і можливі навіть бунти, майдани та революція кривава. Така ситуація означає, що проблема легалізації канібалізму знаходиться на нульовій стадії вікна можливостей. Ця стадія, відповідно до теорії Овертона, називається «Немислиме». Змоделюємо тепер, як це немислиме буде трансформовано на практиці, пройшовши усі стадії вікна можливостей і стане суспільною нормою й більше того - легалізується на державному рівні. Ви зрозумієте суть, як керують масами.


Технологія та інструменти для виконання

Ще раз повторимо - Овертон описав технологію, яка дозволяє легалізувати абсолютно будь-яку ідею. Зверніть увагу! Це не концепція, а працююча технологія, тобто послідовність дій, виконання якої незмінно призводить до бажаного результату. Як зброя для знищення людства така технологія може бути ефективніша за войни, бо вона безкровна. І зараз вона використовується політ-технологами на рівні держав для просування потрібних їм ідей.

Після прочитання цієї статті, ви зможете проаналізувати те, що відбувається довкола вас у ЗМІ та на слуху в суспільстві та прослідкувати фінал таких алгоритмів.


Перетворення немислимого на радикальне

Тема канібалізму поки ще огидна і абсолютно не прийнятна в суспільстві. Міркувати на цю тему небажано ні в пресі, ні, тим більше, в пристойній компанії. Поки канібалізм є немислиме, аморальне, дике, заборонене і неприйнятне суспільством явище. Відповідно, перший рух Вікна Овертона - перевести тему канібалізму з області немислимого в область радикального.

У нас же є свобода слова й толерантність та основа всього цього - демократія. Ну, так чому б не поговорити про канібалізм? Всі мають право розмовляти про канібалізм, це ж законно, чи не так?

Вченим взагалі належить говорити про все підряд - для вчених нема заборонених тем, вони повинні усе вивчати. А раз така справа, то зберемо етнологічний симпозіум на тему «Екзотичні обряди племен минулого». Обговоримо на ньому історію канібалізму, введемо її в науковий обіг і отримаємо факт авторитетного висловлювання про канібалізм. держава створить гранти та держ замовлення на дослідження теми канібалізму.

Бачите, про людоїдство, виявляється, можна предметно поговорити і залишитися в межах наукової респектабельності та все буде законно і зовсім не аморально.

Так в суспільство починають як іньєкцію впорскувати обговорення забороненої теми, а саме канібалізму.

Вікно Овертона вже працює з моменту початку обговорення канібалізму науковцями. Розпочинається поступове обговорення та підміна понять і морально-етичних норм, технологія вже працює, вплив на маси розпочався. Тим самим забезпечений перехід від непримиренно негативного ставлення суспільства до більш позитивного, бо це на слуху. Звичайно, ще в жорстких межах, не прийнятних, але про це говорять публічно, а отже всі через себе пропускають цю інформацію.

Одночасно з навколонаукових дискусіях неодмінно має з'явитися організоване і контрольоване зацікавленими особами, проплачене об'єднання з приблизною назвою «Спільнота радикальних канібалів». І нехай воно буде представлене лише в інтернеті і буде не популярним - радикальних канібалів неодмінно помітять і процитують у всіх ЗМІ, це потрібно для фундаменту, на який буде опиратися технологія Овертона і розкручувати далі.

По-перше, це ще один факт висловлювання. А по-друге, епатуючі відморозки потрібні для створення образу радикального залякувача. Це будуть «погані канібали» на противагу іншому залякувачу - «антиканібалам», які закликатимуть очистити суспільство від канібалів (тепер Ви розумієте, чому стільки радикальних новостворених молодіжних організацій в наш час, в тому ж числі і релігійних). Ось така розпалювана конфронтація приверне вже більше уваги суспільства і дасть велику публічність. Про таку ворожнечу вже будуть розмовляти і пенсіонери під під'їздами.

Підсумуємо:

Для початку достатньо публікувати розповіді про те, що думають про поїдання людського м'яса провідні вчені світу і на противагу вченим думки радикальних неадекватів.

Результат першого руху Вікна Овертона: неприйнятна тема введена в обіг, табу знищене, суспільство активно обговорює проблему, сталося руйнування однозначності проблеми - створено «градації сірого».


З радикалізму в допустиме

Наступним кроком Вікно рухається далі і переводить тему канібалізму з радикальної області в область можливого. Показується намагання влади згладити розбурхану з нічого проблему посилаючись на толерантність в суспільстві та демократію. Мов, дивіться, проблема є, а ми ось які хороші вирішуємо її. На цій стадії продовжують активно цитувати «учених» та авторитетів дієтологів. Адже не можна ж відвертатися від науки? Виникає науковий прошарок дослідження канібалізму, пишуться наукові роботи, захищаються дисертації і головне - знаходиться наукове обгрунтування канібалізму і доцільність вживання людського м'яса певними категоріями населення. наприклад, м'ясо людини швидше і легче перетравиться людиною, а отже буде вважатися найбільш дієтичним. А кожний, хто відмовиться це обговорювати, повинен бути затаврований як ханжа і лицемір, який відвертається від суспільства, адже це ж активне обговорення, яке на слуху. Якщо ти проти цієї теми і не приймаєш участі в обговорені, ти не такий як усі і таких потрібно цькувати. Якщо ти проти канібалізму, то тебе можуть записати в радикали.

В ході процесу розкручування проблеми канібалізму, обов'язково потрібно придумати канібалізму вишукану назву. Щоб не сміли всякі фашисти навішувати на інакомислячих ярлики. Увага! Створення нової назви, нової яскравої та гарної упаковки для неприйнятного - це дуже важливий момент. Для легалізації немислимої ідеї необхідно підмінити її справжню назву. Бо на справжній первинній назві навішано забагато негативу і потрібно замінити слово-ключ.

Від тепер більше канібалізму не існує.

Тепер це називається по-науковому, опираючись на наукові праці вчених, наприклад, антропофагія. Але й цей термін зовсім скоро можуть замінити ще раз, визнавши і це визначення образливим та не толерантним. Прийняття суспільством триває...

Мета вигадування нових назв - відвести суть проблеми від її позначення, відірвати форму слова від його історичного змісту вкарбованого пам'яттю родів і поколінь, позбавити своїх ідеологічних супротивників зачіпки, немає канібалізму - немає за що зачепитися. Канібалізм перетворюється на антропофагію, а потім в антропофілію, відмувається підміна понять і цінностей.

Паралельно з грою в імена відбувається створення унікального й фундаментального історичного прецеденту або просто відмінного від суспільної моралі, але головне - легітимізованого. Він буде знайдений або вигаданий як «доказ» того, що антропофілія може бути в принципі узаконена.

«Пам'ятаєте легенду про самовіддану матір, яка напоїла своєю кров'ю помираючих від спраги дітей і своєю плоттю врятувала життя дітей?»

«Взагалі, історично було нормою їсти людське м'ясо, якби не антропофілія, то людство не вижило б в часи глобального похолодання!!! Увімкніть мізки нарешті вже, не будьте ідіотами!!!»

«А у наших християн, тим більше, з антропофілія взагалі є нормою! Вони досі ритуально п'ють кров і їдять плоть свого Бога під час причастя. Ви ж не звинувачуєте у поїданні плоті християнську релігію? Та хто ви такі, щоб втручатися в релігію, якій тисячі років!!! Ідіть геть зі своїм моралізмом! Віра понад усе!!! Беріть приклад з церкви грішники!!!»


Головне завдання цих процесів даного етапу - хоча б частково відвести поїдання людей з-під кримінального переслідування і знайти історичні факти, що це було нормою тоді, а отже є нормою і зараз та буде нормою надалі. А норми вже можна буде узаконювати юридично.


Масова пропаганда доцільності канібалізму

Після того, як історичний прецедент легітимізується, з'являється можливість рухати Вікно Овертона з території можливого до області раціонального.

Це третій етап. На ньому завершується дроблення єдиної проблеми.

«Бажання їсти людей закладено генетично, це в природі людини - вже доведено вченими» «Антропофілів спровокували!»

«Іноді з'їсти людину необхідно, існують непереборні обставини» «Є люди, які вимагають підсвідом, щоб їх з'їли» «Вільна людина має право вирішувати, з'їзти людину, чи бути з'їденою» «Не приховуйте інформацію і хай кожен зрозуміє, хто він - антропофіл або антропофоб, в демократичному суспільстві кожен має право вирішувати сам за себе» «А чи є в антропофілії шкода? Діти антропофілів мають такі ж самі права і потребують окремих навчальних закладів»

«І взагалі, давно вже доведено вченими, що людське м'ясо найкорисніше, легкоперетравне і має високу харчову цінність для кожного, особливо для дітей».

У суспільній свідомості штучно створюється «поле бою» за проблему. На крайніх флангах розміщують агресорів (як описано вище штучно створюються радикальні рухи за і проти канібалізсу, які активно конкурують між собою).

Реальних супротивників - тобто нормальних людей, які проти людоїдства - намагаються упакувати разом з агресорами і записати до радикальних ненависників людоїдства. Роль цього приписування нормальних свідомих людей не канібалів - активно створювати образ божевільних психопатів - агресивних, фашистів, соціопатів, ненависників антропофіліі, що закликають палити заживо людожерів, жидів, негрів, лесбіянок, геїв і так далі, як Ви вже бачите довкола себе. Активність цього цькування противників канібалізму забезпечують ЗМІ усім перерахованим, окрім реальних лідерів руху, свідомих, з народу, які є адекватними захисниками норм та порядку від легалізації зла. Тих, хто не є проплаченим і здатен адекватно аргументувати позицію проти легалізації канібалізму, не покажуть в ЗМІ, показуватимуть лише агресивні рухи, які все людожерське руйнують, чим спеціально моделюватимуть негативне ставлення суспільства до противників людожерства.

«Вчені» і журналісти на цьому етапі доводять, що людство впродовж усієї своєї історії час від часу поїдає одне одного, і це нормально. Тепер тему антропофіліі можна переводити з області раціонального до категорії популярного. Вікно Овертона рухається далі.


Популяризація з відбілюванням

Тепер антропофілія стає нормою.

А норма є підставою для узаконення, як бачите, ніякого насилля, лише трохи фінансування та кишинькові ЗМІ й кишенькові вчені на зарплаті, а радикалів-бойовиків за і проти завжди можна набрати сред молоді.

Для популяризації теми канібалізму необхідно підтримати її популярним контентом, порівнюючи з історичними та міфологічними особистостями, а по можливості, і з сучасними медіаперсонами. Антропофілія на цьому фінальному етапі технології Овертона масово поширюється в новинах і токшоу.

Людей їдять у кіно у кінотеатрах, у текстах пісень і відеокліпах.

Один із прийомів популяризації називається «Озирніться довкола!»

«Хіба ви не знали, що один відомий діяч культури - того ?.. антропофіл»

«А один усім відомий сценарист - усе життя був антропофілом, його навіть переслідували і нарешті він став сам собою і не боїться цього, який приклад!»

«А скільки мільйонів вислали, позбавили громадянства за антропофілію, які нещасні люди! .. До речі, як вам новий кліп популярної співачки з назвою «Eat me, baby»?

«А ви чули про новий челендж в соцмережах, де модним є відкусити собі шматочок плоті?.. Як не чули? Про це ж весь світ говорить, не можна бути таким відсталим, це не демократично і не толерантно по відношеню до інших!»


На цьому етапі розроблювану тему виводять у ТОП, і вона починає автономно самовідтворюватись у масмедіа, шоу-бізнесі та політиці.

Політики будують піар кампанії на захисті прав і свобод антропофілів, які вже як відомо, стали частиною суспільства.

Інший ефективний прийом: суть проблеми активно обговорюють на рівні операторів інформації (журналістів, ведучих телепередач, громадських працівників тощо), відсікаючи від дискусії фахівців. Це як останні роки незалежності України спеціаально інтерв'ю брали у спеціалістів не Україномовних, а у російськомовних, щоб російська була постійно в медіа й на слуху, щоб створити прецидент потреби захищати російськомовних. Потім у момент, коли вже всім стане нудно і обговорення проблеми зайшло в глухий кут, приходить спеціальним чином підібраний професіонал, авторитет у суспільстві і каже: «Шановні, насправді все зовсім не так. І справа не в тому, а ось у цьому. І робити треба те і те» - і дає тим часом вельми певний напрям, тенденційність якого задана рухом «Вікна».

Для виправдання прихильників легалізації використовують олюднення злочинців через створення їм позитивного образу за допомогою не сполучених зі злочином характеристик.

«Антропофіли по-справжньому люблять людей!»

«Вони щиро люблять своїх жертв як ніхто, бо цінують людьське тіло.«Вони щиро люблять своїх жертв. Їсть - значить любить!»

«Це ж творчі люди. Ну, з'їв дружину і що?» «У антропофілів підвищений IQ і в іншому вони дотримуються суворої моралі» «Антропофіли самі жертви, подивіться як вони змушені були приховувати своє їство всі ці роки... Бідненькі, їх шкодувати потрібно, а ви, ех.... Де Ваша людяність!!!»

«Ти ще не куштував людського м'яса? Ти що, в житті потрібно все спробувати! Від одного разу нічого не буде.»

Такого роду викрутаси - основа популярних ток-шоу, які в трендах по всьому світу.

«Ми розповімо вам трагічну історію кохання! Він хотів її з'їсти! А вона лише хотіла бути з'їденою! Хто ми, щоб засуджувати їх? Може, це - любов? Хто ви такі, щоб вставати у кохання на шляху?!»


Ось і все, настав час узаконення норми

До п'ятого етапу руху Вікна Овертона переходять, коли тема розігріта до можливості перевести її з категорії популярного до сфери актуальної політики.

Розпочинається підготовка законодавчої бази. Лобістські угруповання у владі консолідуються і виходять з тіні. Публікуються соціологічні опитування, які нібито підтверджують високий відсоток прихильників легалізації канібалізму. Політики починають закидати тестові публічні висловлювання на тему законодавчого закріплення канібалізму. Якщо після підняття теми політиком суспільство ще бунтує, то повертаються до попереднього пункту.

У суспільну свідомість вводять нову норму - «заборона поїдання людей заборонена».

Це фірмове блюдо лібералізму - толерантність як заборона на табу, заборона на виправлення і заборона на попередження згубних для суспільства відхилень.

Найбільш здорова його частина ще якось буде чинити опір законодавчому закріпленню ще недавно немислимих речей. Але в цілому суспільство вже зламане. Воно вже погодилося зі своєю поразкою.

Прийнято закони, змінені (зруйновані) норми людського існування, подальшими відгомонами ця тема неминуче докотиться до шкіл і дитячих садків, а значить наступне покоління виросте взагалі без шансу на виживання. Так було з легалізацією збоченців, душевно хворих (тепер вони вимагають називати себе геями та лесбіянками). Так працює вся Європа, у них Вікно Овертона є основою політ-технології. Тому європейські цінності - це управління худобою на основі толерантності та демократії. А це соціальне рабство, неволя.


Як зламати технологію Овертона

Чому ж ця технологія така ефективна? Тому що в її основі – толерантність, своєрідна «зняття заборон». Політичні системи можуть дуже вправно зловживати толерантністю (терпимістю), свободою слова, відсутністю чіткого поділу на добро і зло. Варто тільки захотіти – і може запанувати вседозволеність, без жодних рамок, обмежень і табу. А це – шлях не тільки до деморалізації, а й до самознищення людства.

Описане Овертонове Вікно можливостей найлегше рухається у толерантному суспільстві, тому потрібно уникати толерантності і мати свої кони (внутрішні правила Роду, родовий статут). У тому суспільстві, у якого нема ідеалів, і, як наслідок, нема чіткого поділу на добро і зло легко сіру масу зліпити в щось вигідне зацікавленій владі. А як бачите, зліпити можна швидко будь-що.

Зараз всюди просувається так звана "свобода слова", перетворена на свободу розлюднення, перетворення людину на відмороженого виродка (виродженого з Роду - позбавленого кону). На наших очах одне за одним, знімають обмеження, які оберігали суспільство від безодні самознищення. Тепер можна легко нав'язати, що плодитися - це невигідно і аморально, шлюб це погано, діти споживають більше кисня і виділяють більше СО2, тому вони наносять шкоду екології та сприяють глобальному потеплінню - а це вже реальні вислови, що поширюються по світу. Так безплідніст стає популярною, популяція населення зменшиться, а для бунтарів, у яких міцні кони та інтелект вище середнього, доб'ють війнами.

Ви думаєте, що наодинці не зможете змінити вплив великих вливань коштів на керування думкою суспільства?

Наодинці людина не може нічого в боротьбі проти еґрегора держави та влади, потрібно гуртуватися і зміцнювати свої родові кони.

А ще потрібно постійно тренувати свій інтелект, потрібно постійно вчитися, щодня читати друковані матеріали хоча б 15-20 хв щодоби, щоб розвивати образне, аналітичне та критичне мислення. Це потрібно для відслідковування вікон овертона в суспільстві.

Але особисто Ви зобов'язані залишатися Великодушною людиною!!!

Відслідковуйте рухи вікон Овертона довкола Вас і попереджуйте близьких про небезпеку.

Заробляйте більше грошей та формуйте соціальні мережі й шукайте однодумців.

Уникайте радикалів та релігійних організацій, особливо молодіжних, їх використовують для розгойдування вікна Овертона і всі вони під контролем спецслужб.

І добре думайте, кого Ви просуваєте до влади.

517 переглядів0 коментарів

Comments

Rated 0 out of 5 stars.
No ratings yet

Add a rating
bottom of page